GAL2F2302 Сповільнений темп зростання.

Галатів 5:7-12  Бігли ви добре. Хто заборонив вам коритися правді?
Таке переконання не від Того, Хто вас покликав. Трохи розчини квасить усе тісто! Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого думати не будете ви. А хто вас непокоїть, осуджений буде, хоч би він хто був! Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрізання ще проповідую? Тоді спокуса хреста в ніщо обертається! О, коли б були навіть відсічені ті, хто підбурює вас!

В перших двох розділах послання до Галатів апостол Павло представив власні докази і свідчення спасіння, благодаті і Євангелія. Його життя свідчило, що спасіння по вірі. Розділи 3 і 4 є біблійними свідченнями, теологічними аргументами. 5 і 6 розділи – це докази виправдання вірою в практичному житті віруючих. Це повна трансформація бажань, мотивів, любові. Юдействуючі говорили, що спасіння не є повне, бо галати не обрізалися і не виконують Закон. Але ці віруючі вже пересвідчили в своєму житті роботу Святого Духа, вони вже бачили цю трансформацію. Павло в 5 розділі буде детально відкривати роботу по внутрішній трансформації через служіння Святого Духа. Тут будуть використані поняття «через Дух», «ходити Духом», «Дух проти плоті», «бути веденим Святим Духом», «плоди Духа», «жити Духом, ходити в Дусі».

Такий порядок представлення апостолом Павлом є природним. Душа, яка виправдана, переживає на собі роботу Святого Духа.

Отже, «Христос визволив нас до свободи…тож стійте в ній». Свобода від гріха, свобода від плоті, свобода від світу, свобода від диявола, свобода від прокляття Закону. На цьому фоні виникла дуже популярна і масова ідея в прогресивному християнстві «Тепер ми можемо не звертати уваги на Закон. Ми спасенні і наші гріхи прощені. Все, що ми робимо і зробимо, – покрито. Безгрішне життя Христа зараховано нам. Всі гріхи прощені, і тепер Його життя замість нашого життя. Тож ми не хвилюємось за те, що ми робимо. Ми вільні і знаходимось під благодаттю. Нам не потрібно тепер жити під тягарем обов’язку, відповідальності чи слухняності». Це модель християнства, де людина хоче Христа в своєму житті мати для того, щоб Він дав їй те, що вона хоче, але без бажання бачити трансформацію у власному житті.

Якщо достатньо стати народженим з гори, а далі не важливо, як живе віруючий, бо аргумент такий, що за все заплачено, то що тоді означає Тит.2:11-15 Бо з’явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці, і чекали блаженної надії та з’явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса, що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих. Оце говори та нагадуй, та з усяким наказом картай. Хай тобою ніхто не погордує!

• Перше, благодать в особі Христа з’явилась і принесла спасіння. Друге, та сама благодать навчає нас «відцуратись безбожности…жити праведно…чекати Христа». Після того, як благодать спасла грішника, вона не зникла, а продовжує мати план на життя віруючого! Отже, благодать стала нашим новим вчителем!
• «Навчає» – PAIDEUO – наставляє, тренує, картає, дисциплінує, виправляє, і навіть карає. Таким самим словом описувався Закон в розділі 3 послання до Галатів, як виховник, який приводить дитину до зрілого віку. Отже, спочатку це було навчання людини через зовнішній Закон, тепер це навчання людини внутрішньо благодаттю Святого Духа. Це та сама благодать, яка спочатку спасла, і потім навчає.
• Немає доктринального виправдання чи аргументу для віруючого думати, що я спасенний і тепер я ні за що не відповідальний. Все, що треба важливе зі мною вже відбулося, далі не важливо нічого. Освячення благодаттю в житті віруючого – це не опція на вибір! Це Божий план і досконала Божа воля. Свобода, яку дав нам Христос, для того, щоб ми могли ходити в Дусі, приносити плоди Духа.

«Бігли ви добре. Хто заборонив вам». Описується минула дія, яка тривала якийсь час в минулому. Павло приводить образ грецького бігуна, який біг добре відповідно до свого темпу і плану. І тут інший бігун врізається в нього або вбігає на його полосу і тим самим сповільнює його темп. Віруючі в Галатії бігли свою християнську дистанцію добре, але Юдействуючі вбігли на їх полосу, і тепер вони сповільнили свій темп зростання! Більш точне слово в інших перекладах – «завадив вам», так як забіг не заборонений і не зупинений, його темп просто впав до мінімуму. Юдействуючі чинили так, що служіння Святого Духа припинилося майже повністю, так як вони повернулися у виконання Закону, і втратили силу для служіння, яку давав Дух Святий. Питання тут риторичне, тому що Павло точно знав хто і що уповільнив їх духовне зростання.

«Таке переконання не від Того, Хто вас покликав». PEISMONE – переконання словами, щоб повірити. Павло чітко вказує, що вплив, який Юдействуючі чинили на Галатів, був ворожим до Бога і Його благодаті. Далі він називатиме ці хибні вчення розчиною. Саме це переконання зі сторони Юдействуючих і були тим рушійним фактором, що сповільнило духовне зростання Галатів.

«Трохи розчини квасить усе тісто!». В Біблії розчина вживається в негативному контексті. Вона діє через ферментацію, бродіння і є символом морального і духовного занепаду. Христос використовував розчину, щоб описати хибні вчення книжників і фарисеїв. Павло тут описує злі дії деяких в церкві, що загрожує життю всієї церкви, якщо це не зупинити. Розчина описує тенденцію впливу, навіть невеликою кількістю має потенціал підкорити собі все оточення. Так діяло переконання Юдействуючих на Галатів. «Квасить» в теперішньому часі, що описує процес в дії, але який ще не завершений повністю. Павла хвилює зла природа цього, ніж ступінь його розповсюдження в церкві.

«Я в Господі маю надію». Від застереження Павло переходить до заохочення, використовуючи таку фразу «хто б що не казав, а особисто я маю надію в Господі».

«Маю надію» в часі перфект, що описує Павло вже прийшов до певного переконання стосовно їх і вже не сумнівається, що вони думають про розчину Юдействуючих так само, як і він.

«Не будете думати» – PHRONEO – описує загальну позицію розуму, а не специфічну думку на якийсь предмет. Юдествуючі «непокоїли» віру Галатів, і Павло попередив, що Бог накладе на таких людей Свої тягарі.

«…ще переслідують». Юдействуючі звинувачували апостола Павло, що він продовжує проповідувати обрізання, щоб досягти своїх цілей. Але Павло каже «я все ще під переслідуваннями, що явно говорить про те, що я проповідую анти-юдейські ідеї». Зрозуміло їхній натяк на минуле Павла, коли він дійсно проповідував обрізання. Але немає жодних доказів, що він продовжує це робити після свого спасіння. Книга Дій Апостолів яскраво описує гоніння, які юдеї зчинили на апостола Павла, за те що він проповідує проти Закону, як методу спасіння.

Переслідування апостола мали свою основу в тому, що Юдеїв ображав Хрест Ісуса Христа. Тому він і каже, що якби я продовжував проповідувати обрізання, як необхідну умову для спасіння, то Хрест Ісуса Христа не ображав би Юдеїв. Але ж він продовжує їх ображати, тому що вчення Павла полягає в тому, що віруючі в Ісуса Христа є вільними від Закону Мойсея. Це була основна причина затримання Стефана. Звинувачення було не в тому, що він поклоняється Розп’ятому, а в тому, що говорить богозневажливі слова про Храм і Закон Мойсея. Савл в свій час по цій причині переслідував Церкву. Юдеїв це дратувало до смерті, тому що вся система заслуг, а з нею контролю та маніпуляцій, відставлялася в сторону, а наперед виходила віра через благодать Христа. А це як раз і показувало помилковість розуміння Юдеями 1 століття Закону Мойсея. Тому Закон Мойсея ніколи не вчив тому, що людина може бути прийнята Богом на основі добрих вчинків.

«Відсічені». APOKOPTO – фізичне каліцтво, відсічення органу тіла. Священники богині Цібелли навіть кастрували себе, що було особливою формою посвяти. Це одне з самих жорстких тверджень Павла. Тому що тут є натяк на ревність в обрізанні крайньої плоті, але навіть на кастрацію, щоб це ще більше могло допомогти спасінню. Використовуючи такі жорсткі образи, апостол Павло показує всю серйозність ситуації. Він говорить тут, що ця ідея для Юдействуючих з обрізанням стала серйозною нав’язливою ідеєю настільки, наскільки кастрація себе була серйозним актом для язичницьких священників. І також Павло показував тут зв’язок, що так хвалитися по плоті було старою формою язичництва.

«О, коли були б» означає не майбутнє бажання, а логічне завершення теперішнього. Тут гірка іронія, що поклоніння обрізанню має привести людину до вивищення деталей плоті над вірою в Христа, так само як язичницькі священники практикували в той час!

Питання до уроку.

1. Опишіть, що робить Новий Вчитель з виправданою душею в Тит.2:11-15?
2. Яким чином Юдействуючі впливали на духовне зростання віруючих в Галатії?