GAL2F2301 Відпадіння від благодаті

Галатів 5:1-6

Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства! 2 Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, то нема вам тоді жадної користи від Христа. 3 І свідкую я знову всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон. 4 Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті! 5 Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности. 6 Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов’ю.

Отже, ми перейшли до третьої частини цього послання – ПРАКТИЧНОЇ. Минулого разу ми говорили про те, чим не є істинна свобода, для якої нас визволив Христос:

1.  Свобода не є потуранням плоті
2.  Свобода не дає право ображати інших
3.  Свобода не ігнорує Слово Боже

Звідки ж нам брати силу, щоб триматися свободи, стояти в ній, не піддаватися ярму рабства? Гал.5:16 І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла + Рим.8:4 щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом – до того, як ми стали віруючими, ми не могли чинити Божу волю і жити досконалою праведністю Бога. Тепер Дух Святий дає нам здатність діяти у праведності Христа.

“Ходити в Дусі” описує ідею щоденних вчинків, постійне повторення якогось сценарію. Звідки знати, в якому напрямку я маю бути скерований щодня? Святий Дух розкриває нам Божу волю в Слові Божому! Це не щось містичне, небесне диво чи екстатичне емоційне переживання. Ходити в Дусі – це слухняність розуму і волі Святого Духа. Ми маємо бути насичені Словом Божим, воно має вселятися в нас рясно, щоб воно ставало контролюючим фактором, який Святий Дух буде використовувати, що вести нас в слухняності щодня. І потім, коли ми наповнені Словом, під контролем Святого Духа, ходимо в слухняності – тоді ми не будемо виконувати пожадливості плоті і не будемо ходити в плоті.

“Христос для волі нас визволив”. Це та сама свобода, про яку Павло говорив в історії Агар і Сари. Христос помер на хресті, щоб ми мали цю свободу від Закону. Знаходячись під Законом, людина має таку ж свободу, як і дитина, що знаходиться під управлінням вихователя. Вона не має ні права діяти, ні права себе виражати. Вона має діяти згідно правил вихователя. Віруючі в Галатії, були звільнені від такого вихователя, приведені в Божу сім’ю, як дорослі сини, в яких живе Святий Дух. Святий Дух дає їм здатність діяти в їх зрілому власному досвіді. Але тепер на них знову наділи гамівну сорочку Закону, їх дії були сковані, позбавлені сили Святого Духа. Вони були дорослими, які жили за порядками і правилами дітей.

Ця “воля/свобода” не відноситься до типу життя, яке живе людина, не відноситься до слів або дій, але відноситься до МЕТОДУ, яким це життя проживається. Юдействуючі жили в залежності від своїх вчинків, які мали метою виконання Закону. Галати спочатку жили своє життя в залежності від Святого Духа. Їх серця були зайняті Христом, деталі життя направлялися практичним і доктринальним вченням апостолів. З’їхавши знов під Закон, вони втратили свободу дій і гнучкість в тому, як себе виражати. Коли людина має свободу дій, вона бажає чинити добре не тому, що Закон забороняє погане і дозволяє добре, а тому що це правильно, тому що це догоджає Христу і тому що людина любить Христа. Павло заохочує їх стояти саме в такій свободі.

“Не піддавайтесь знову в ярмо рабства”.  “Не піддавайтесь” ENECHO – описує особу, яка знаходиться в фізичних чи етичних обмеженнях її свободи, і не може сама себе звільнити. Галати уникнули рабства язичництва, але з’явилася нова небезпека потрапити в рабство Юдаїзму. Павло тут повторює про цю небезпеку знову і знову, і переводить їх увагу до життя, наповненого Духом Святим.

“…коли ви обрізуєтесь, то нема вам тоді жадної користи від Христа“. Це гіпотетичне припущення, так як галати ще не робили цього, але знаходились дуже близько до цього рішення. Тут Павло говорить про їх ДОСВІД, як віруючих, а не про їх ПОЗИЦІЮ. Мова йде про МЕТОД, яким вони живуть своє християнське життя. Їх вічна ПОЗИЦІЯ тут сумніву не піддається, про що апостол переконував їх в попередніх розділах, захищаючи доктрину виправдання вірою.

Отже, якщо галати поставлять себе під Закон через обрізання, то це практично буде означати, що вони уникають служіння Святого Духа в щоденній практиці. Це служіння стало можливим через смерть і воскресіння Христа, і воно не може здійснюватися в економіці Закону. В Старому Заповіті Святий Дух сходив на людину, щоб вона могла вчинити якісь дії для Бога, а потім відходив, коли дії виконані. Святий Дух не проживав всередині людини для цілей освячення.

“…всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон“. Павло продовжує свою аргументацію і каже, що така людина не тільки уникає служіння Святого Духа у власному життя, вона ще накладає на себе тягар всієї системи Закону. Прийняття обрізання = прийняття всього Закону. Юдействуючі приховували цю логіку від галатів, тому Павло наголошує про весь Закон. Вони показували тільки “приємну сторону” – будете синами Авраама, учасниками в благословіннях Авраама. Слово “свідкую” означає не даю свідчення, а “стверджую, переконую”. “Обрізується” в теперішньому часі, що говорить про те, що галати ще не здійснили цієї дії. Це тверде попередження націлене на того, хто ще не зробив обрізання, але намагається це зробити.

“Повинен виконати” сказано в контексті так, щоб віруючому було зрозуміло, що йому не треба робити обрізання, з яким прийде зобов’язання виконувати весь Закон. Тим більше це стосувалося галатів, які прийшли у віру з язичництва. Віруючий вже вільний від Закону в трьох аспектах:

• Вільний від прокляття, яке Закон накладає на того, хто порушить його
• Вільний від Закону, як засобу виправдання
• Вільний від зобов’язання бути слухняним настановам Закону (церемонії і жертвоприношення)

“…полишилися без Христа, відпали від благодаті“. Мова йде знову ж таки про МЕТОД їх духовного життя, а не про виправдання. “Нема користи” KATERGEO APO – не мати ефекту від, бути неефективним через, не мати ефективного відношення до. Це слово описує будь-які перешкоджання росту або життю. Разом з APO описує втрату важливого елементу життя через розрив попередніх відносин. Суб’єктом дієслова є галати. Іншими словами “ви стали такими, на яких не впливає Христос”, “Ви перестали мати ефективний стосунок до Христа”. Галати, які хочуть стати під Закон, поставлять себе в умови, де їм буде не вистачати Христа, від якого вони могли б отримувати духовні переваги, які могли б їм давати можливість жити життя приємне Богу через служіння Святого Духа. Христос більше не матиме на них впливу в їх житті.

Таким чином, уникаючи служіння Святого Духа, вони відпадають від благодаті. Вони перестають триматися за благодать щоденно, як єдиний МЕТОД життя, яку подавав їм Святий Дух через Своє служіння. Маніфестація благодаті проявлялася трьома шляхами: у виправданні, освяченні і прославленні. Весь 5 розділ Павло говорить про служіння Святого Духа. Отже, благодать тут має розглядатися, як ЩОДЕННА БЛАГОДАТЬ для життя освячення, якої вони тепер уникнули. Так як вони не тримаються за благодать освячення щоденно, це не означає, що Божа благодать виправдання перестала тримати їх! Те, що вони відкинули Божу благодать для щоденного освячення, не означає, що Бог відкине Свою благодать для виправдання. Її вони прийняли назавжди, коли увірували в Христа. Ця дія завершена і незмінна в момент, як вони увірували. Виправдання – це юридичний акт Божий раз і назавжди. Освячення – це процес, який триває все життя.

Те, що процес освячення уповільнився в житті віруючого, не означає, що виправдання забирається. Якби це було так, то безпека спасіння залежала б від вчинків людини, і більше не залежала б від благодаті.

“Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности”. Тут мова йде НЕ про виправдовуючу праведність, тому що:

• Це праведність, джерелом якої є діяльність Святого Духа в житті віруючого. А виправдовуюча праведність має юридичні причини і має справу з позицією віруючого перед Богом. Святий Дух не має з цим справи. Це справа між Богом-Отцем і Богом-Сином. Бог-Отець виправдовує віруючого грішника на основі Завершеної Роботи Бога-Сина.
• Контекст говорить про християнський досвід віруючого, а не про його позицію, говорить про МЕТОД християнського життя, а не про відношення цієї людини до Закону.
• Любов, як плід Святого Духа, у вірші 6, який зв’язаний з 5. Це знову показує, що благодать в 5 вірші – це благодать освячення, від якої галати відпали через їх намагання бути слухняними Закону і залежати від добрих вчинків.

Павло каже, що через дію Святого Духа, ми можемо очікувати присутності практичної праведності в щоденному житті, але не через вчинки. “Ми”, всі, хто покладається на Духа Святого, а не Юдействуючі, які покладаються жити праведно через власні досягнення. Віруючий має інтенсивне бажання і очікування практичної праведності в житті, яка буде постійно випрацьовуватися Святим Духом, коли віруючий Йому підкоряється. Перед цим було “ви”, вказуючи на Юдействуючих, які покладалися на власні намагання, а не на роботу Святого Духа.

“Бо сили не має”. ISCHUS – це Божественна надприродна дія Святого Духа, Який зберігає категоріальну доктрину в пам’яті і викликає її, коли це потрібно в практичному житті. Той, хто був приєднаний до Христа в вічне єднання, яке було здійснене Святим Духом через хрещення віруючого грішника в Христа, черпає свою силу НЕ з обрізання, і також НЕ з необрізання. Трансформацію в його житті здійснює віра виправданої людини, що діє любов’ю Святого Духа.